Рік спротиву рашиській навалі зробив сильнішою нашу націю, об'єднав українців та наділив надзвичайною силою духу. Але, разом з цим, додав у кожну родину свою „історію війни“, свої тривоги й хвилювання, гіркоти від втрат і розлук.

Діти поруч із дорослими також потерпають від війни. Хоча з властивою їм реакцією швидко переключаються на „промінчик сонця“ чи „першу весняну квіточку“, довірливо засинають в обіймах значимих дорослих. А дорослі вважають, що дітям не варто говорити про війну, треба їх захистити, убезпечити від своїх думок та переживань.

Під час кризової ситуації діти та підлітки можуть відчувати власну провину за події, що відбуваються. У них виникають страхи, знижується рівень комунікації, вони закриваються, усамітнюються, не допускають до свого внутрішнього світу нікого. А дорослі, затягнуті у вир воєнного сьогодення, послаблюють увагу до дітей, випускають їх з поля зору. Коло замикається. Отже, щоб не стало пізно, потрібно діяти злагоджено, уважно всім дорослим разом

Батькам або особам, що їх замінюють, та дорослим, які беруть участь у вихованні дитини, варто приділяти більше уваги психологічному стану дитини.

Слід памʼятати про те, що прийняттю дитиною рішення про самогубство передують тижні, а то й місяці страждань, роздумів, вагань. Його передумовою є психологічне неблагополуччя дитини чи підлітка, що може бути повʼязане з почуттям самотності, непотрібності, низькою самооцінкою, конфліктами вдома чи в закладі освіти. Важко дати пораду, підтримати, коли підліток відгородився від усього світу, знервований та озлоблений. І все ж слід спробувати допомогти

Як допомогти? Що робити, а чого не варто?

По-перше, якщо загроза суїциду стає явною – допомогти подолати думки про самогубство як єдиний прийнятний спосіб виходу з важкого становища.

По-друге, розмовляти з дитиною. Розмова допомагає знизити емоційне напруження і поглянути на проблеми з іншого боку.

По-третє, у разі сильних емоційних переживань давати волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. Таким чином дитина чи підліток сигналізує нам про своє тяжке становище.

Важливо! Рішення про суїцид не зможуть зупинити певні обмеження чи посилений контроль із боку дорослих. Не допоможе уникнути біди, якщо між дитиною та батьками, педагогами відсутні довіра, прийняття, взаємопідтримка та взаєморозуміння

Фактори розвитку суїциду

  • - попередні спроби самогубства;
  • - погрози суїцидом (прямі й замасковані);
  • - сімейні проблеми (розлучення батьків та ін.);
  • - суїциди в сім’ї або спроби суїцидів;
  • - алкоголізм членів родини;
  • - уживання наркотиків і токсичних речовин батьками та іншими родичами;
  • - афективні розлади в членів родини (особливо – важкі депресії);
  • - хронічні й смертельні захворювання (СНІД);
  • - важкі втрати (смерть близької людини, особливо – протягом першого року після такої події);
  • - фінансові проблеми (звільнення).

Ознаки емоційних порушень

  • - втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищена сонливість протягом останніх днів;
  • - скарги на соматичне нездужання (головні болі, постійна млявість);
  • - негативне ставлення, недбалість до своєї зовнішності;
  • - відчуття апатії під час перебування у звичайному оточенні або при виконанні завдань, справ, які раніше приносили задоволення;
  • - припинення контактів, ізоляція від друзів і сім’ї, перетворення на людину-одинака;
  • - порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;
  • -занурення в роздуми про смерть;
  • - відсутність планів на майбутнє;
  • - різкі прояви гніву, які виникають через дріб’язок;
  • - написання заповіту, прохання про прощення.

Дієва допомога та способи можливого реагування

Важко дати пораду, підтримати, коли підліток відгородився від усього світу, знервований та озлоблений. І все ж слід спробувати допомогти таким підліткам усвідомити, що коли почуваєшся пригніченим або стурбованим, краще не страждати наодинці, а поділитися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Розмова допомагає знизити емоційне напруження і поглянути на проблеми з іншого боку.

Перше, що слід робити, якщо загроза суїциду стає явною – це допомогти в подоланні думок про самогубство як прийнятий спосіб виходу з важкого становища.

Відповідно до психоемоційного стану особистості та зовнішніх обставин можна використати такі аргументи.

  • - Вчинити самогубство – все одно, що лікувати застуду ядерною бомбою. Це безглузда, нікому не потрібна жертва. Після неї залишаються невтішні друзі і родичі.
  • - Навіть якщо зараз здається, що думки про самогубство ніколи не залишать тебе, знай, що на світі є люди, які відчували такий самий душевний біль. Із власного досвіду вони можуть запевнити, що все зміниться на краще і скрутна ситуація обов’язково мине, ти її подолаєш тим чи іншим шляхом. Поміркуй, хто з твого оточення зможе допомогти тобі пережити цю важку смугу життя.
  • - Звісно, нелегко розкрити комусь, що в тебе на душі. Але коли на карту поставлене життя, невже не можна спробувати? Адже тобі просто необхідно жити далі. Це твоє життя. Чи всі ресурси і резерви ти задіяв, аби його врятувати? Ти з повним правом можеш розраховувати на допомогу, зважаючи на те, що твоє життя цінне не тільки для тебе, але й для інших.

Профілактичні заходи

Коли людина залишається наодинці зі своєю проблемою, то проблема здається надміру великою і нерозв’язною. Зважаючи на загрозу кризового психоемоційного стану для будь-якої дитини у сучасному егоцентричному й агресивному світі, слід заздалегідь налаштувати підлітків на доцільність пошуків допомоги у разі виникнення важких особистих проблем.

Головним превентивним заходом щодо вчинення самогубства постає запобіжне запевнення дитини в тому, що її життя дуже цінне для інших, і завжди, за будь-яких обставин близьке оточення зрозуміє її.

Неодмінною умовою запобігання суїцидальним намірам у дітей та молоді є попередження у них психоемоційних розладів здоров’я.

Для цього рекомендуємо:

  • - забезпечити їм здорове харчування (багато свіжих фруктів та овочів);
  • - пити багато води (не менше 2 л на день);
  • - нормоване фізичне навантаження;
  • - повноцінний відпочинок, достатній сон;
  • - дозований час перегляду телевізора та занять із комп’ютером;
  • - контроль за змістом телепрограм, комп’ютерних дисків, відеоігор, книг та журналів тощо;
  • - заборону на лихослів’я у домашньому колі;
  • - формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки;
  • - допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів;
  • - розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу;
  • - підвищувати авторитет батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон;
  • - ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху;
  • - спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;
  • - вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;
  • - виявляти до дитини ніжні почуття, турботу й увагу;
  • - виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.

Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставинах

1. Національна „гаряча лінія“ для дітей та молоді: 116 111 або 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.

2. Національна „гаряча лінія“ з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

4. Анонімний онлайн-щоденник „Тільки нікому не кажи“ дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками: https://secrets.1plus1.ua/.

5. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 7333.

6. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 3770, (099) 632 1818, (093) 609 3003.

7. „Лiнiя допомоги“: (067) 975 7676, (066) 975 7676, (093) 975 7676.

8. Лінія психологічної допомоги для військових та членів їх сімей: 0800 505 085.

9. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 1702, (044) 456 1725.

10. Національна „гаряча лінія“ з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727.

11. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

12. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.

13. Гаряча лінія з профілактики суїцидів: https://lifelineukraine.com/.

14. Гаряча лінія професійної підтримки „Стоп паніка“, безкоштовний багатоканальний номер: 0 800 501 892.

15. Платформа „Мені здається“: https://nachasi.com/2021/02/05/platformitseems-to-me/.

16. Платформа „Розкажи мені“: https://tellme.com.ua/.

17. Канал психологічної підтримки „ПОРУЧ“ для підлітків та молоді: https://t.me/poruch_me. 6

18. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія_Хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн: https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r.

19. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки „Як ти?“ (безкоштовно, у будь-який час доби): https://bit.ly/3QLUdwO.

20. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0 800 300 155 (дзвінки безкоштовні).

21. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини: https://bit.ly/3OzJm6Z.

22. Телеграм-канал „підтримай дитину“ створено з турботою про батьків і дітей: https://t.me/s/pidtrumaidutuny.

23. Онлайн-платформа „Аврора“: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті „Розірви коло“ у розділі „Психотерапевтична допомога“: https://rozirvykolo.org/mental-support/.

24. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність: https://ukr-ednist.com.ua/.

25. Група психологічної підтримки „Разом“: https://razom.live/.

Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу

1. Національна „гаряча лінія“ для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225 або 116 111.

2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).

3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).

4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.

5. Інтернет-платформа „Бийся як дівчина“: https://www.instagram.com/flg_ua/.

6. База даних жіночих організацій: http://portal.uwf.org.ua/.

7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в Україні): http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/.

8. Організація Teenergizer – консультації за принципом „рівний – рівному“ або з психологом безкоштовно і конфіденційно: https://teenergizer.org/consultations.

9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 1545 (далі обрати „3“).

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном?

1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного, анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія, Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румунія, Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія, Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.

2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua; телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine.

Кiлькiсть переглядiв: 131

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.